Дань, -ні, ж. Дань. Колись був у Київі якийсь князь, лицар, і був коло Київа змій, і кожного году посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. Дізнались турки, злі недовірки, підписалися до Почаїва що-году дань давати.
Дя́дечко, -ка, м. Ум. и ласк. отъ дядько.
Мертв'які́в, -ко́ва, -ве Мертвецу принадлежащій. Все тіло мертв'якове було поколоте та порізане косою.
Муре́й, -ре́я, м. Сермяжникъ. Козак муреями нас узиває (міських людей).
Оскаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оскалити, -лю, -лиш, гл. Оскаливать, оскалить. Оскалив зуб, на всіх оглянувсь.
Пилюга, -ги, ж. Большая пыль. Ну й пилюга на шляху — і не дихнеш!
Пір'яний, -а, -е. Изъ перьевъ.
Ревизон, -на, м. = ревизор. Та наїхали та ревизони бурлак у службу брати.
Триб, -бу, м. 1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстать. 2) Склонность, стремленіе. вона йде своїм три́бом. Она дѣлаетъ по собственному желанію. 3) триб-зілля = трой зілля. А хто ж мені триб-зілля достане, той зо мною на шлюбоньку стане. Ум. трибо́к.
Угороджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. угороди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Вонзаться, вонзиться.
