Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тванюка

Тванюка, -ки, ж. Ув. отъ твань. Мнж. 193.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТВАНЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТВАНЮКА"
Брикливість, -вости, ж. Своенравность.
Коловодник, -ка, м. Птица: лонзикъ. Totanus. Вх. Зн. 27.
Окромний, -а, -е. = окрімний. Доріжку знаю я окромну. Котл. Ен. V. 44.
Опух, -ху, м. Опухоль. Драг. 29. Г. Барв. 222. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Г. Барв. 530. Нехай вона вийме жало, рану залиже, опух потушить. Чуб. І. 122.
Підлабузнюватися, -нююся, -єшся, сов. в. підлабузнитися, -нюся, -нишся, гл. Подольщаться, подольститься, приволокнуться. Підлабувзнивсь до горлиці горобець наче справді запорожський молодець. Гліб.
Попарубкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть парнемъ. Попарубкував трохи, то його й женимо. Морд. Пл. 13.
Попасти, -су, -сеш, гл. Попасти. Станьмо, братіку, тута, коні попасімо. ЗОЮР. І. 40. Нігде... і коня попасти. ЗОЮР. І. 209.
Табашний, -а, -е. Табачный.
Уполювати, -люю, -єш, гл. Поймать на охотѣ. Он якого звіра вполювали. К. ЧР. 210.
Штучка, -ки, ж. Ум. отъ штука.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТВАНЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.