Виноватниця, -ці, ж.
1) Виновница. Жадної іскорки жалю ні у кого не було до безщасної виноватниці.
2) Должница.
Відволожуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. відволожитися, -жуся, -жишся, гл. Сырѣть, отсырѣть, дѣлаться, сдѣлаться влажнымъ.
Довоюва́тися, -вою́юся, -єшся, гл. Довоеваться. Вони воювали, та й довоювались, що ляхам та недоляшкам в неволю достались.
Догука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Дозваться, докричаться. А ні достукаєшся, а ні догукаєшся. Насилу догукався хлопця.
Знітийник, -ка, м. — хлопський. Раст. Epilobium angustifolium.
Ліпа́рь, -ря, м. = ліпак.
Назори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Усмотрѣть, замѣтить. Він їх ще уперед назорив, що вони прийшли туди. Впала вона мені добре в око, ледві я її назорив. Вони (злодії) і назорили, шо у батюшки така добренна патериця з срібною головкою.
Слововивод, -да, м. Словопроизводство.
Хурдига, -ги и хурди́ґа, -ґи, ж. Тюрьма. О, погано в бісовій хурдизі сидіти. Гамалія по Скутарі по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. Защо це нас, братця, позапірали в цю тісну хурдигу?
Чупарний, -а, -е. Опрятный, красиво одѣтый, красиво убранный. Cм. чепурний.