Гайнувати, -ную, -єш, гл. Небречь, растрачивать, мотать. Ти ж і сам колись був таким, як ми, дукою. Хто тобі, пеському синові, звелів гайнувати батьківщину. Хто в літі гайнує, той в зімі голодує. Заробить гроші, та й гайнує їми, — нічого не зостається в його. 2) Кутить, гулять. А кум з кумою в корчмі гайнує. 3) Производить безпорядокъ. Ну бігать, гомоніть, гайнувати, — аж усе піде жужмом.
Голотіч нар. Подъ открытымъ небомъ.
Гре́бання, -ня, с. Брезганіе, пренебрежете.
Гру́знути, -ну, -неш, гл. Вязнуть, увязать. Замордована скотина по саме черево грузне у багні.
Жалки́й, -а́, -е́. 1) Жалящій, жгучій, рѣзкій. І на жалку кропиву мороз буває. Жалка кропива. Жалкий батіг. Жалкий вітер потягає. 2) Жалобный. Плач жалкий та болезний.
Понадсаджувати, -джую, -єш, гл. То-же, что и надсадити, но во множествѣ.
Пчихати, -хаю, -єш, гл. = чхати.
Ситняг, -гу, м. Родъ воднаго растенія. Дике утя..., забилось собі між ситняг.
Тусок, -ску, м. = туска.
Шпарування, -ня, с.
1) Замазываніе щелей и углубленій при обмазкѣ стѣнъ сѣрой глиной.
2) Глина, которой произведена замазка щелей и углубленій въ стѣнахъ. Вже шпарування висхло, тільки побілити.
