Вибідувати, -дую, -єш, гл.
1) Пробѣдствовать. Вибідував тиждень.
2) Выстрадать.
Ди́вно нар. Удивительно, странно. Дивно мені та чудно. Якось так дивно ся називає. Ди́вно здава́тися. Казаться страннымъ, удивительнымъ. Дивно тільки здалось йому, що Черевань про те а ні гадки. Ум. Дивне́нько.
Жалісни́й Cм. жалісливий.
Зве́чора нар. Наканунѣ вечеромъ. Хто звечора плаче, той уранці буде сміятись.
Лу́чка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лука. 2) Низка, одна нанизанная нить чего-либо (бусъ, грибовъ и пр.). 3) Узорчатое ожерелье изъ разноцвѣтныхъ монистъ.
Робота, -ти, ж. 1) Работа, трудъ, дѣло, занятіе. Яка плата, така й робота. Субота не робота — помий, помаж та й спати ляж. Цілісінький день у роботі. 2) Издѣліе, произведете, работа. По роботі пізнати майстра. 3) соб. Работники. Одчиняй, пане, ворота, їде твоя робота. Ум. робітка, робітонька, робіточка.
Таця, -ці, ж.
1) Подносъ. Кругом стін полиці, а на тих полицях срібні, золоті і кришталеві кубки, коновки, пляшки, таці.
2) Дика таця. Раст. Senecio umbrosus W. et Kit. Ум. тацька, тацечка.
Утлий, -а, -е. 1) = вутлий. Утлий на мороз.
2) утлий. Плохой.
Чуткий, -а, -е. Чуткій. Чуткий, як утка. Чутке ж і в тебе вухо!
Шаленство, -ва, с. Безуміе.
