Безчестя, -тя, с. Безчестіе, посрамленіе. Лучче честь, ніж безчестя. Нехай вона заплатить за безчестя. Селу безчестя не роблять. Ум. безчестячко.
Благовіщення, -ня, с. Благовѣщеніе (праздникъ 25 марта). На Благовіщення й птиця гнізда не в'є.
Відманіжити, -жу, -жиш, гл. Отколотить, отдуть. Пан і цього одманіжив.
Ґрявча́ти и ґрянча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Каркать; крякать. По цілих ночях ґрявчит тот пташок. Качка грявчит.
Етноґрафува́ти, -фу́ю, -єш, гл. Заниматься этнографіей. Як вільно ще було етноґрафувати проміж народом на Вкраїні, я записав її (пісню) в рідній околиці Хмельницького.
Зароби́ти, -ся. Cм. заробляти, -ся.
Купіль, -пелю и -плю, м. Купель, посуда для купанья, также вода для купанья. Звелім принести купіль, налити тропів і почала купатись. Лучче було мене, мати, в купелі заляла, ніж мя таку нещасливу на сей світ пускала. Що ти мене, моя мати, в куплю не залляла?
Лихта́рь, -ря́, м. = ліхтарь. Піддружий каганець з-за печі, в лихтарь поставивши, несе. Ум. лихтарик.
Орданський, -а, -е. 1) Іорданскій. Орданська ріка.
2) Богоявленскій. Прискають хворому в вічі святою орданською водою.
Чорнокрилець, -льця, м. Съ черными крыльями. Орли-чорнокрильці налітали.
