Війтів, -това, -ве Принадлежащій війтові. Нема над ню і над війтову свиню. Не війтова дочка, та до речі говорить.
Дзвіне́ць, -нця́, ж. Раст. Rhinantus minor и R. major.
Дзюр! IІ меж. Звукоподражаніе для выраженіи теченія струи. Чарочко серебренька, в тобі горілочка солоденька. А ні сучка, а ні задирочка, як дзюр, так дзюр до донечка. Хоч дзюр, та не кап! — казав циган, як заховавсь від дощу під дерево.
Ді́тоньки, -ньок, ді́точки, -чок, Ум. отъ діти.
Зам'Ятня́, -ні́, ж. Замѣшательство, суматоха, суета. Така була зам'ятня тоді!
Зати́кати, -ка́ю, -єш, сов. в. заткну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Затыкать, заткнуть (отверстіе). Я такими дурнями верхи затикаю. Проїв дірку у бичка, з середини все виїв, а туди горобців напустив і соломою заткнув. 2) Затыкать, заткнуть за что либо. Заток сопілку за пояс. 8) Втыкать, воткнуть, водружать, водрузить. Затикають з одного боку на човні бунчук, з другого прапор.
Наплоди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Наплодиться, размножиться. У неї як пішли діти, так істино як сарани наплодилось. І наплодилось в тім болоті чортяк до врага.
Поважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Рѣшиться, отважиться. Поважився на таке діло! Таке молоде, а він поваживсь її брати. 2) Польститься, прельститься. Не подоба, старий діду, не подоба, хиба на те поважуся, що худоба.
Порікати, -ка́ю, -єш, гл. Укорять, обвинять въ чемъ. Мій писарь вірний мені чоловік, я не дозволю на його порікати.
Теленькання, -ня, с. Звукъ колокольчика, бубенчика; тиканье.