Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порікати

Порікати, -ка́ю, -єш, гл. Укорять, обвинять въ чемъ. Мій писарь вірний мені чоловік, я не дозволю на його порікати. Кост. Ч. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІКАТИ"
Віблєк, -ка, м. ( = вібляк). Бревно круглое, годное для постройки. Шух. І. 88. Cм. вибель.
Гостроно́сий, -а, -е. Съ острымъ носомъ; съ острымъ носкомъ. Чоботи гостроносі. О. 1862. ѴІІІ. 33.
Мрячи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Моросить. Дощ став мрячити. 2) безл. мрячи́ть. Стоить туманная, съ мелкимъ дождемъ, погода. Все мрячить та й мрячить. Камен. у.
Набрудни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Напачкать, нагрязнить. Желех.
Нахлюпувати, -пую, -єш, сов. в. нахлюпати, -паю, -єш, гл. Наплескивать, наплескать.
Покришище, -ща, с. ув. отъ покришка. Грин. II. 163.
Половиця, -ці, ж. = полова. Вівсяної половиці та й не хоче їсти. Чуб. V. 1126.
Поочищати, -щаємо, -єте, гл. Очистить (во множествѣ).
Попасище, -ща, с. Пастбище. Оце коло хутора і попасище має. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Цегельний, -а, -е. Относящійся, принадлежащій кирпичному заводу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.