Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порікати

Порікати, -ка́ю, -єш, гл. Укорять, обвинять въ чемъ. Мій писарь вірний мені чоловік, я не дозволю на його порікати. Кост. Ч. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІКАТИ"
Ведмедка, -ки, ж. Ведмедиха. Чужі баранки, Мелашка ведмедка: ведмежі лапи.... (Заговоръ). Мил. М. 40.
Вовчуг, -га, м. Раст. а) = вовконог. ЗЮЗО. I. 127. б) Ononis hircina Jacq. ЗЮЗО. І. 129.
Зако́нність, -ности, ж. Законность. Желех.
Згли́бока нар. 1) Изъ глубины. 2) Глубоко. Сі приказки займають душу зглибока. Хата, 41.
Нано́шувати, -шую, -єш, сов. в. наносити, -ношу, -сиш, гл. Нанашивать, наносить. Соломи в сіни наносила. Шевч. 435. Ой пий, мати, тую воду, що я наносила. Мет. 72.
Неоднаковість, -вости, ж. Несходство, различіе. Cм. неїднаковість.  
Обпити, -ся. Cм. обпивати, -ся.
Отарка, -ки, отарочка, -ки, ж. Ум. отъ отара.
Понаряджувати, -джую, -єш, гл. = понаряджати.
Уповістити, -щу, -стиш, гл. Извѣстить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.