Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порікати

Порікати, -ка́ю, -єш, гл. Укорять, обвинять въ чемъ. Мій писарь вірний мені чоловік, я не дозволю на його порікати. Кост. Ч. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІКАТИ"
Буймистрія, -рії, ж. = бурмистрова? Ніхто не вгадає, хто в нас коровай бгає: чи з села селяночка, чи з міста міщаночка, чи з Київа буймистрія. Грин. III. 472.
Дроби́ти, -блю́, -биш, гл. Рѣзать на мелкіе куски. А мій милий тісто дробить, а я рада, що й то робить. Грин. ІІІ. 314. 2) = дріботіти 2. Шух. І. 80.
Звари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Свариться.
Микито́н, -ну, м. Демикитонъ.
Ніж 2 сз. Нежели, чѣмъ. Бог має більше, ніж роздасть. Ном. № 58. Лучче було дівчиною, ніж тепера молодицею. Мет.
Позріти, -рю, -риш, гл. Посмотрѣть, взглянуть. Позри, Єлена, на он ту гору. Гол. IV. 523.
Помститися, -мщуся, -стишся, гл. Отомстить кому. Як би це над ним помститься? Драг. 166. Бенедь над Лазором помстився. Н. Вол. у. Зневажала його і він за те помстився. Чуб. І. 45.
Посмоктати, -кчу́, -чеш, гл. Пососать. Шарпнули муцика, із'їли і посмоктали кісточки. Котл. Ен. IV. 44. Полежу да посмокчу люльки. О. 1861. XI. 68.
Слід II, нар. Должно, слѣдуетъ. Не слід тобі лаятись. Ото воно так жило, як слід. Рудч.
Харкати, -каю, -єш, гл. Харкать. Зачав плювати та харкати. Драг. 90. Стогнали, харкали.... Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.