Бабача́, -ча́ти и бабаченя́, -ня́ти, ср. Дѣтенышъ сурка.
Дідові́д, -во́да, м. Тотъ, кто водить слѣпыхъ нищихъ.
Дреглі́, -лі́в, м. мн. = драглі.
Каруца, -ци, ж.
1) Карета. Я тобі подарую... і оціх коней, і каруцу.
2) Гуцульскій экипажъ: глубокій ящикъ на двухъ колесахъ, въ который собираютъ навозъ, а затѣмъ вивозять на ноле. Вивозить каруцами гній.
Лаганець, -нця, м. Родъ кружки, деревяннаго сосуда съ обручами.
Ма́ритися, -риться, гл. безл. Грезиться, представляться, сниться.
Мордува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Мучить, истязать, пытать. Ляхи його мордували, щоб пристав на унію: жар за халяви сипали і на колесо тягли.
Перезування, -ня, с. Перемѣна обуви, переобуванье. до перезува́ння чо́боти. Оба сапога на одну колодку.
Совітатися, -та́юся, -єшся, гл. Совѣтываться. Став з жінкою своєю совітатися.
Телєчер, -ра, м. = телятник 1.
