Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порклиця

Порклиця, -ці, ж. = порплиця 1. Шух. І. 146.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 345.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРКЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРКЛИЦЯ"
Безвини, -вин, ж. мн. Дикія, незаселенныя мѣста. Камен. у.
Білогородок, -дка, м. Употребл. въ загадкѣ: хата. Був на білогородку, та поїхав на чиногородок. (Котъ былъ въ хатѣ да забѣжалъ на печь). Ном. стр. 294. № 128.
Водотяг, -га, м. Водяной насосъ.
Де́которий, де́котрий, -а, -е. Нѣкоторый. К. ЧР. 296. Людей гонили силою на присягу; то й батько присягав на Унію, а декоториї не хтіли та ховались. ЗОЮР. І. 137. Не всі сплять, що хроплять, лиш декотрі. Камен. у. Инші гомонять, а декотрі понурі сидять і голів не зводять. МВ. І. 39.
Зашари́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Зардѣться, зарумяниться, закраснѣться. Енея очі запалали, уста од гніву задріжали, ввесь зашаривсь мов жар в печі. Котл. Ен. VI. 89.
Лиша́к, -ка́, м. Названіе малоросса, живущаго въ горахъ въ Венгріи (по часто употребляемому въ разговорѣ слову лиш). О. 1861. І. 265.
На́зва, -ви, ж. Названіе, наименованіе. К. Бай. 34.
Плискатий, -а, -е. = плескатий. Дивлюсь, аж на тій деревині усякого розбору сливи — і круглі, і плискаті, і довгенькі, та все на одному дереві. Золотон. у.
Рівноденник, -ка, м. Экваторъ. Круг цей зветься екватором або рівноденником, бо в тих місцях день завше рівний з ніччу. Дещо.
Скосирний, -а, -е. ? Нацокотали тії верхоумки скосирні, а ти віри поняла. МВ. (О. 1862. III. 45).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРКЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.