Брехтя, -ті, ж. = брехуха. Там така брехтя! З неї всі брехні виходять.
Видельце, -ця, с. = виделка. Также и во мн. ч.: видельця. Той. тільки й остався, в кого або чарка в руці була, або закуска на видельцях.
Де́в'ять, -тьо́х, чис. Девять. Дев'ять пар волів.
Застеля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. застели́ти, -лю́, -леш, гл. = застилати, заслати. Достала скатірку, стіл застеляє. Білу постіль застелю.
Навдьо́ри нар. = навдери. Бач, — добра: матір покинула, а сама навдьори.
Окрикати, -ка́ю, -єш, гл. Провозглашать. Черевань усе окрикував Сомка гетьманом. Cм. окликати, оголошати.
Плохий, -а́, -е́ Смирный, тихій, кроткій. Чи сердита, чи плоха? А не порве ваш, собака? — Ні, він не займе: він у нас плохий. Ти кажеш, Петре, що самий плохий звір — заєць; над вівцю нема й пліхшого. Ум. плохенький, плохе́сенький.
Тришия Въ выраж.: у тришия гнати — въ шею гнать. Тільки цап стрибне у панський сад, на шиї дзвін дзень-дзень! народ заворушився, і гостя в тришия в кошару мусять гнать.
Чагарь, -ря, м. Лѣсная поросль, кустарникъ. В чагарях над річкою. Не ходи, козаче, під низом: переросла дороженька хмизом. — Єсть у мене топорець гостренький, то й висіче чагар густенький.Пустили гончих в чагарі. Ум. чагаре́ць, чагарочок. Приїзжає у чагарець: зараз тут човчиця схопилась.
Черун, -на, м. = чертіж.
