Вигойкувати, -кую, -єш, гл. Весело выкрикивать. А невіста (п'яна) іде з міста та вигойкуючи.
Запе́вняти, -ня́ю, -єш, сов. в. запевни́ти, -ню, -ниш, гл. Увѣрять, увѣрить. Не можна теж запевняти, що і в таких людей, як М. Вовчок, не різнить дещо з народньою мовою.
Засі́лля, -ля, с. Выселокъ, хуторъ за селомъ.
Паплюжий, -а, -е. Похабный; распутный.
Побіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Побѣсноваться.
Помрака, -ки, ж. Пасмурная погода, туманъ.
Понадавати, -даю, -єш, гл. Надавать. І хвиґ, і родзинок — всього мені понадає.
Розбазар'я, -р'я, с. Окончаніе базара. В той день був зранку базарь, так уже к тій порі одходив, — так було вже на розбазар'ї.
Себе мѣст. Себя. Мені й себе й тебе жалко. Ганна була невеличка з себе. Нум, брате, ми з себе зелені жупани скидати.
Топило, -ла, с. Мѣсто, куда стекаетъ весенняя вода и гдѣ она застаивается. На топилі нічого не росте.