Віддяка, -ки, ж. Благодарность; отплата; возмездіе. Ум. віддячка.
Відплюскувати, -кую, -єш, сов. в. відплюскати, -каю, -єш, відплюснути, -ну, -неш, гл. Отплескивать, отплеснуть.
Дого́да, -ди, ж. 1) Угодливость, угожденіе. Вона все сподівалась, що своєю покірностю, своєю догодою чоловікові і його гостям вона верне його любов. 2) Удобство, довольство.
До́сіль нар. = досі.
Наспотич, наспо́тички, нар. Спотыкаясь. Як займу з двора, то наспотич летітимеш.
Опускати, -каю, -єш, сов. в. опустити, опущу, -стиш, гл.
1) Опускать, опустить. Як зачали Бондарівну у гроб опускати, ой то казав пан Каневський ще жалібніш грати.
2) Оставлять, оставить, покидать, покинуть. Щоби вас Бог не опускав.
Пайстра, -ри, ж. = вибійка.
Підпасич, -ча, м. Помощникъ пастуха.
Спас, -са, м.
1) Праздникъ 6 августа, Преображеніе. Прийшов Спас — держи рукавиці про запас.
2) Спаситель.
3) Церковь во имя Спасителя. У Межигорського Спаса тричі причащалась.
Сподіятися, -діюся, -єшся, гл.
1) Совершиться, сдѣлаться. Оттаке то сподіялось. Боюся сам себе спитати, чи се коли сподіється.
2) = сподіватися. Де сподієшся ніч ночувати, то там дві будеш.
