Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

породити

Породити, -джу́, -диш, гл. Родить. Породила та удівонька хорошого сина. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 345.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОДИТИ"
Безпам'Ятько, -ка, м. Человѣкъ, имѣющій слабую память, забывчивый. Полт.
Дорі́зати, -ся. Cм. дорізувати, -ся.
Закупний, -а, -е. закупні куми́ = окупні куми́. Мил. 22.
Зсовувати, -вую, -єш, сов. в. всунути, -ну, -неш, гл. Сдвигать, сдвинуть. Давай зсовувать з себе пояс. ЗОЮР. І. 247.
Лесли́вий, -а, -е. Льстивый. Тодос лесливий чоловік. Н. Вол. у.
Межі́вка, -ки, ж. Размежеваніе. Желех.
Обвід, -воду, м. Контуръ. Обвід повного круглуватого лиця. Левиц. І. 232.
Піддружка, -ки, ж. Помощница дружки. О. 1862. IV. 2, 35.
Сключитися, -чуся, -чишся, гл. = склюбачитися. Вх. Лем. 466.
Халастати, -таю, -єш, гл. Раздавливать. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.