Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порікувати

Порікувати, -кую, -єш, гл. Роптать, МВ. ІІ. 84.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІКУВАТИ"
Амбі́тний, -а, -е. Честолюбивый, тщеславный. Желех.
Безхвостий, -а, -е. Безхвостый. Рудч. Ск. І. 6. Сама ти стара сорока безхвоста. Шевч.
Бубнявий, -а, -е. Разбухшій.
Глузовниця, -ці, ж. Насмѣшница.
Димови́ще, -ща, с. Пожарище, пепелище.
Закупний, -а, -е. закупні куми́ = окупні куми́. Мил. 22.
Нечупарно нар. Безобразно; неряшливо.
Правдиця, -ці, ж. Ум. отъ правда.
Припозвати Cм. припозивати.
Реч, -чі, ж. = річ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРІКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.