Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порікувати

Порікувати, -кую, -єш, гл. Роптать, МВ. ІІ. 84.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІКУВАТИ"
Витратка, -ки, ж. Расходъ, трата. А витратка моя нічого? (Залюб.).
Навря́д нар. Едва-ли, врядъ-ли. Навряд, чи є в Кузьми гроші. Ном. № 5617.
Підданий, -а, -е. 1) = підданець 1. 2) = підданець 2. Три пани, два отамани, а оден підданий. Ном. № 1174. Сухомлинського пана підданий. МВ. І. 41.
Присідлати Cм. присідлувати.
Раба, -би, ж. Раба, рабыня. Не смійся раба рабі, — буде й тобі. Ном. № 12688.
Роскобіжкати, -каю, -єш, гл. Раздобыть. Вас. 213.
Старший, -а, -е. Старшій. То став старший брат та середульший до тернів да байраків прибігати. ЗОЮР. І. 34. Жінки були старші від ґаздів. Гн. І. 88., Ум. старшенький.
Упекти, -ся. Cм. упікати, -ся.
Центаврія, -рії, ж. = центурія. ЗЮЗО. І. 122.
Шкарубитися, -блюся, -бишся, гл. = шкарубіти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРІКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.