Викачувати, -чую, -єш, сов. в. викачати, -чаю, -єш, гл. Искатывать, искатать что, напр. при золотухѣ припухшія железы викачують шариками изъ горячаго хлѣба.
Виса, -си, ж. Что-либо висящее. Находится въ загадкѣ о висящемъ плодѣ и свиньѣ: Виса висить, хода ходить, виса впала, хода ззіла.
Гагакати, -каю, -єш, гл. Вскрикивать, громко говорить. Піп у церкві гагакав, гагакав, аж піт його проняв.
Горне́шник, -ка, м. Тряпка, которою беруть горячій горшокъ изъ печи, тоже, что и ганчірка.
Джурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Дзюрчати. А між юрами тими узенька річка прозора й глибока джурчить.
Згори́ нар. 1) Сверху. 2) Впередъ. Згори гроші дає.
Кадило, -ла, с.
1) Кадильница. Дяк співа, попи з кадилами, з кропилом. З кадила дим по церкві пішов.
2) Ѳиміамъ, ладонь. Дурному персвазія, а умерлому кадило, то все єдно.
3) Раст. Melittis Mellissophyllum L.
4) — дике. Раст. Lamium maculatum.
Ле́мехуватий, -а, -е. Неповоротливый, медлительный, флегматическій. Стала така лемехувата.
Ма́сниця, -ці, ж. Масленица. Почекайте, вареники, прийде на вас масниця! Ум. масничка.
Поярок, -рку, м. Шерсть съ молодыхъ ягнятъ.
