Водопілля, -ля, с.
1) Наводненіе.
2) Приливъ.
Ґедзи́лля, -ля, с. Древесные опилки.
Лазити, -лажу, -виш, гл. 1) Лазить, ползать. Лазять діти у запічку голодні і ті. Лазарь, що по печі лазив. По кавуну мухи лазили. Гадина лазила. 2) Взбираться, взлѣзать, лазить. На похиле дерево і кози лазять. Люде лазили і на такі гори, що верстов шість або сім заввишки. 3) Лазить, лѣзть, перелѣзать. Наладив дід хижку для бабки: то лазили кішки, а то й собаки стали лазити. Через плоти лазив.
Натоплювати, -люю, -єш, сов. в. натопити, -плю, -пиш, гл.
1) Натапливать, натопить. Натопи хату.
2) Расплавливать, расплавить (о металлѣ), натапливать, натопить (о жирѣ, салѣ).
Ненажир, -ру, м. Обжорство, постоянный позывъ къ ѣдѣ. Ненажир напав.
Отерпнути, -пну, -неш, гл. Отерпнуть, замереть. Отерп і сам, не стало мови. Як побачив вовка — отерп, одерев'янів, а шапка на самому чолопочку.
Працьовитість, -тости, ж. Трудолюбіе.
Свирко́вий, -а, -е. Изъ сви́рки. Свирко́ве де́рево = Сви́рка.
Туска, -ки, ж. Тоска, печаль. Як хліба край, так і в хліві рай; а як ні куска, так і в горниці туска. Що пан Біг дав, — за все Богу дякувати, а туск ід собі не пускати.
Харсонщина, -ни, ж. Херсонская губернія.
