Ворохобити, -блю, -биш, гл. Бунтовать, возставать.
Дзвона́рь, -ря́, м. Звонарь. Ум. Дзвона́рчик.
Лиша́к, -ка́, м. Названіе малоросса, живущаго въ горахъ въ Венгріи (по часто употребляемому въ разговорѣ слову лиш).
Оцюди нар. = осюди. Оцюди положиш. оцюди́ лишень слухай. Слушай это.
Порошний, -а́, -е́ Пыльный.
Прохолоджатися, -джаюся, -єшся и прохолоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. прохолоди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Охлаждаться, охладиться. Як душно, вийде прохолодиться.
Розмикати, -ка́ю, -єш, сов. в. розімкнути, -ну, -неш, гл. Растворять, растворить, открывать, открыть. Я розімкнув портмонет, то й видно було, що грошей чимало у мене.
Тішити, -шу, -шиш, гл. Доставлять удовольствіе, радовать. Велико тішить мене, що тепер озватись можно до його при людях. Не тіш тещі коростовим зятем. Ніхто ж мене не тішить у моїй біді.
Утрата, -ти, ж.
1) Потеря; утрата. Вона мені про мою втрату нагадала.
2) Убытокъ. Загуде, заклекоче вода, ламаючи містки, зносячі хисткі перепони, несучи за собою людім шкоди та втрати.
3) Расходы, издержки. Більша втрата, як дохід. Настуню-дитинонько! Викупи собі колісцяточка не за велику втрату, — за горілочки кварту. Ум. утра́тка. Велика втратка на дорогу.
Цмокання, -ня, с.
1) Чмоканье.
2) Цѣлованіе.
