Амі́нь, нар. 1) Аминь. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Амінь тобі буде. Мовчи, а то тут тобі й амінь!
Барлій, -лія, м. Раст. = барлян = біждерев.
Бондарчук, -ка, м. Подмастерій бочара.
Винаходитися, -джуся, -дишся, сов. в. винайтися, -дуся, -дешся, гл.
1) Отыскиваться, отыскаться, найтись.
2) Открываться, открыться; изобрѣтаться, изобрѣстись.
Дерня́, -ні́, ж. = Дернина.
Дохожа́лість, -лости, ж. Пожилыя лѣта. Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись.
Кормитися, -млю́ся, -мишся, гл. Кормиться.
Макі́трище, -ща, с. ув. отъ макітра.
Ма́рга, -ги, ж. = маржина.
Чок меж. Хвать? Цапъ? Зза гори вовчок до кози: чок-чок.
