Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трудний

Трудний, -а, -е. 1) Трудный, нелегкій, тяжелый, стоющій много труда, горя. Пані, серце, се мої трудні гроші.... я позбувся жінки своєї. Рудч. Ск. І. 163. 2) Удрученный. Серце моє трудне! Чого ти бажаєш, що в тебе болить? Шевч. Трудний сяду і заплачу, що Ярини я не бачу. Гол. ІІІ. 372. 3) Усталый. Ой коню мій, коню, що ти такий смутний? Що ти із дороги прийшов такий трудний. Гол. Мати з великої оруди та й гей трудні були. Федьк. 4) Тяжело больной. Там такий трудний чоловік, що навряд чи видужає.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУДНИЙ"
Аптекарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься аптекарскимъ искусствомъ, быть аптекаремъ.
Вертялка, -ки, ж. Метательное орудіе. Угор.
Виразка, -ки, ж. Ранка, язва. Трудно виразку гоїти, а не уразити. Ном. № 1574.
Гужевня́, -ні́, ж. Часть плуга. Морд.
Зжентичитися, -чуся, -чишся, гл. Створожиться (о молокѣ). Вх. Лем. 419.
Киринник, -ка, м. 1) Безпорядочный человѣкъ. Желех. 2) Пачкунъ, маральщикъ. Желех.
На́дголодь нар. Впроголодь. Усе, бувало старий їсть небагато, надголодь, щоб ще їсти хотілось. Лебед. у.
Пообкушувати, -шую, -єш, гл. Обкусать, обгрызть (во множествѣ).
Прославити, -ся. Cм. прославляти, -ся.
Розвертися, -рнуся, -нешся, гл. = розвернутися. Шух. І. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРУДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.