Дощомі́р, -ру, м. Дождемѣръ.
Знавець, -вця́, гл. Знатокъ.
Наплюва́ти, -люю́, -є́ш, гл. Наплевать. Наплюю я багачу, коли хліб свій молочу. і в ха́ту не наплює́. И на минутку не заглянетъ, не зайдетъ. Як до чужих, то і на увесь день, а до мене — і в хату не наплювала.
Повизволяти, -ля́ю, -єш, гл. Освободить (многихъ). З неволі престрашенної нас повизволяла.
Порозвалюватися, -люємося, -єтеся, гл. Развалиться (во множествѣ). Сказано без хазяїна: усе в дворі порозвалювалося.
Ратуша, -ші, ж.
1) Городская дума, магистратъ, ратуша.
2) Сельское правленіе.
Хвартушина, -ни, ж. = хвартух. Спідничина не зіходить, хвартушина не стече. Як була я молодою преподобницею, повісила хвартушину над віконницею. Ум. хвартуши́нка.
Хвершалка, -ки, ж. Фельдшерица.
Хиць меж.
1) Выражаетъ паденіе? А вона хиць мені на шию.
2) = хап.
Шкафа, -фи, шкахва, -ви, ж. = скахва. Части: деревянная ручка — колодка, ножъ — шнафа, ножъ къ ручкѣ прикрѣпленъ двумя вушками. Вушка наз. въ Галиціи также антабками.
