Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тручання

Тручання, -ня, с. Толканіе. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУЧАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУЧАННЯ"
Го́нчий, -а, -е. О собакахъ: гончій. Употребляется какъ существительное: го́нча. Левч. 151.
Казання, -ня, с. 1) Говореніе. 2) = казань.
Кліпка, -ки, ж. = кліпавка. Угор.
Мишої́д, -ду, м. 1) Мышиный объѣдокъ. 2) Орѣхъ изъ зимнихъ запасовъ мышей и бѣлокъ.
Підстрибування, -ня, с. Подскакиваніе, подпрыгиваніе.
Тіпчина, -ни, ж. Мурава, газонъ. Мнж. 193.
Уланський, -а, -е. Уланскій. Шейк.
Устидатися, -даюся, -єшся, гл. Стыдиться. Чим мудрий встидається, тим дурний пишається. Ном. № 6177.
Хода II, нар. Убѣгать, уходить скорѣй, давай, Богъ, ноги. Чорт баче, шо біда, та хода. Грин. II. 87. Вона за ним, він хода, біжить. Мнж. 149.
Цицуня, -ні, ж. Ум. отъ циця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРУЧАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.