Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тугісінько

Тугісінько нар. Ласкательно и преимущ. о малыхъ предметахъ: совсѣмъ туго.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУГІСІНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУГІСІНЬКО"
Гаталати, -лаю, -єш, гл. Ѣздить, бѣжать вскачь, галопомъ. Оця коняка, аби трохи захотів швидче їхати, зараз гаталає, — ні за що тобі не побіжить тлуса. Подольск. г.
Лівцу́нка, -ки, ж. = лівачка. Вх. Зн. 33.
Нави́снути Cм. нависати.
Підіплечка, -ки, ж. Подоплека.
Полятиця, -ці, ж. Раст. Convolvulus arvensis. Вх. Пч. I. 9.
Понур, -ра, м. Личинка майскаго жука. Вх. Зн. 53.
Пуджівно, -на, с. = пужално. Вх. Зн. 57.
Скинбеї, -їв, мн. Внутренности, кишки. Вовк.... (кобилу) розірвав, випустив скинбеї і їдять її. Грин. II. 241.
Тити, тию, -єш, гл. Жирѣть, становиться жирнымъ. Товар тиє. Вх. Зн. 70.
Хмарка, -ки, ж. Ум. отъ хмара.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУГІСІНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.