Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тугонька

Тугонька, -ки, ж. Ум. отъ туга.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУГОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУГОНЬКА"
Гу́сениця, -ці, ж. = Гусельниця.
Жолда́к, -ка́, м. и пр. = жовдак и пр.
Задля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Замедлить, пробыть долго; протянуть. Прочула я, що в неї чоловік умер, — де вже з нею на світі задляється. МВ. ІІ. 143.
Куйовда, -ди, ж. Ніч як куйовда стояла на дворі; мела страшна хуґа, заверюха крутила. Мир. ХРВ. 407.
Облячи, -ля́жу, -жеш, гл. = облягти. Желех.
Огласити, -ся. Cм. оглашати, -ся.
Поярмаркувати, -ку́ю, -єш, гл. Продать или купить на ярмаркѣ. Харьк.
Рідкозубий, -а, -е. Съ рѣдкими зубами. Вх. Зн. 59.
Тулубастий, -а, -е. О тулупѣ, свиткѣ: мѣшковидный, безъ таліи. Чуб. VII. 420, 421, 431.
Шуварів, -рова, -ве Относящійся къ растенію Acorus calamus. Загадка: Шуварова сестра, шуваром ішла (риба). Ном. стр. 293, № 89.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУГОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.