Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тузка

Тузка, -ки, ж. ? Сидящей въ тюрьмѣ говорятъ: Сиди в піску да їж тузку, да пий холодную воду. Н. п. (О. 1861. X. 82).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЗКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЗКА"
Безматній, -я, -є. Не имѣющій матки. З тії пасіки мало добра: вуліки все безматні. Лохв. у.
Виварюватися, -рююся, -єшся, сов. в. виваритися, -рюся, -ришся, гл. Вывариваться, вывариться. Аф. 324.
Гафини, -фин, ж. мн. = афини. Вх. Зн. 1.
Змаленьку, зма́лечку, нар. Ум. отъ змалку.
Зубела, -ли, ж. Узда. Угор.
Оврашковий, -а, -е. 1) Принадлежащій суслику, относящійся къ нему. 2) оврашкові хвости. Раст. Triticum cristatum Schrt. ЗЮЗО. І. 139.
Стомлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. стомитися, -млюся, -мишся, гл. Утомляться, утомиться, истомляться, истомиться. Добраніч! Хто стомився, тим ся річ. Лог. 166. Не стомились міцні крила у молодого орляти. О. 1861. IV. 34.
Топу-Топу меж. = тупу-тупу.
Турчитися, -чуся, -чишся, гл. Отуречиваться, обращаться въ турка, усваивать турецкій языкъ, нравы, обычаи.
Упирувати, -рую, -єш, гл. Упрямиться, упорствовать. Карп приндиться та упирує. Греб. 350.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЗКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.