Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

українка

Українка, -ки, ж. Украинка. Густий морок скрізь по хатах, густійший в будинках, що нема душі живої в сестрах Українках. К. Досв. 44. Ум. україночка. Везуть (татари) волиночку, молодую Вкраїночку. АД. І. 84.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 330.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКРАЇНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКРАЇНКА"
Горільча́ний, -а, -е. 1) Водочный. Там бочка горілчана. Ном. № 8628. Не любить бджола й духу горільчаного. Сим. 202. 2) Горільча́ний брат. Собутыльникъ. Черк. у.
Дзеле́нькати, -каю, -єш, гл. Звенѣть. Угор. Як грюкне грім, то аж вікна дзеленькають. Камен. у.
Клячник, -ка́, м. = кляч. Вас. 186.
Нягай нар. = нехай. Гол. III. 261.
Печіння, -ня, с. = печиво. Вх. Уг. 258.  
Покість, -кости, ж.? Клала бись мости з червоной покости. Гол. II. 107. Мостила мости жовтими покости. Гол. IV. 409.
Понатомлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Утомиться (о многихъ).
Розфійниця, -ці, ж. Расточительница. Желех. Ведемо ті господиню: до комори клюшницю, до муки розфійницю. О. 1862. IV. 36.
Справників, -кова, -ве Принадлежащій исправнику, исправничій. Раду таку подавав усім справників слуга, чи приятель. МВ. ІІ. 191.
Хаповитий, -а, -е. Вороватый, нечистый на руку. У нас люде хаповиті. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УКРАЇНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.