Витребенькувати, -кую, -єш, гл. Прихотничать, привередничать.
Жа́ло́, -ла, с. 1) Жало насѣкомаго, языкъ у змѣй. І гади з гострими жалами шипіли, корчились, повзли. 2) Остріе иголки. 3) Лезвее ножа, топора, косы. Я різонув, дак жало так і завернулось. Ум. жа́льце́.
Звере́снути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть. Як звереснули люде — не хочемо! Звереснув та й побіг.
Зноситися 1, -шуся, -сишся, сов. в. внестися, -суся, -сешся, гл.
1) Возноситься, вознестись, подыматься, подняться. Нехай лихий знесеться хоч до неба. Уже качки зносяться.
2) Только сов. в. О птицахъ: снести яйцо.
Навчи́тель, -ля, м. Учитель.
Приглядуватися, -дуюся, -єшся, гл. = приглядатися. Кобза став приглядуватися, щоб побачить свою рідну хату.
Скожушитися, -шуся, -шишся, гл. Вздуться, отстать и приподняться (о кожѣ на тѣлѣ, глинѣ на стѣнѣ и пр.). Як помазала цією глиною, то воно так і скожушилось, наче оддулось.
Стінка, -ки, ж. 1) Ум. отъ стіна. Майстрі швидко викинули стінку між старою светлицею і кімнаткою. 2) Стѣна изъ поставленнаго стоймя камыша, иногда полукругомъ, иногда двѣ стѣны, соединенные подъ угломъ, и пр. — для защиты рождающихся ягнятъ. 3) Рыболовная сѣть, которой перегораживаютъ поперекъ всю рѣку. 4) Откосъ горы или крутой берегъ рѣки, поросшій лѣсомъ, роща по отлогостямъ горы надъ рѣкой. 5) 15 локтей полотна. 6) Родъ игры въ мячъ.
Увіряти, -ряю, -єш, сов. в. увіри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. — на ко́го. Довѣрять, довѣрить кому. Всі кріпко на її ввіряли: що було скаже — не минеться.
Усідати, -даю, -єш, сов. в. усісти, усяду, -деш, гл.
1) Садиться, сѣсть. Летить ворон з чужих сторон, на могилі усідає. Не вспів козак Нечай на коника всісти.
2) Обсѣдать, обсѣсть. Гайвороння чисто всіло дерева.
