Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уповивання

Уповивання, -ня, с. Обматываніе, заворачиваніе, пеленаніе. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 346.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОВИВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОВИВАННЯ"
Арешта́нтка, -ки, ж. Арестантка. Желех.
Веселковий, -а, -е. Радужный. Уман. III. 231.
Звіря́, -ря́ти, с. Животное. Опам'ятайсь: чи ми ж тобі звірята, німий язик, що розуму не має. К. Іов. 39. Ум. звіря́тко.
Кондійка, -ки, ж. Ендова; церковный сосудъ, въ которомъ святятъ воду.
Недогляд, -ду, м. Недосмотръ. Сим. 198.
Нищечком нар. Ум. отъ ни́шком.
Плічко, -ка́, с. 1) Ум. отъ плече. 2) Передній окорокъ свиньи.  
Пообносити, -шу, -сиш, гл. То-же, что и обнести, но во множествѣ.
Розогніти, -ні́ю, -єш, гл. Разгорячиться, войти въ азартъ. Ровен. у.
Чухати, -хаю, -єш, гл. Чесать (зудящее мѣсто, но не гребешкомъ). Де у кого не свербить, там ся не чухає. Ном. № 9756.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПОВИВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.