Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

усміхливий

Усміхливий, -а, -е. Улыбающійся. Усе був приязний і усміхливий. О. 1862. II. 78.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 357.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСМІХЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСМІХЛИВИЙ"
Вузьмина, -ни, ж. Съуженное и мелкое русло рѣчнаго протока. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовск.).
Дербува́ти, -бу́ю, -бу́єш, гл. = Дербати.
Нахлюпувати, -пую, -єш, сов. в. нахлюпати, -паю, -єш, гл. Наплескивать, наплескать.
Пастушечка, -ки, ж. Ум. отъ пастушка.
Пивниця, -ці, ж. Погребъ, подвалъ. Гн. І. 55. Піди, дівко, у пивницю, уточи горілки. Чуб. V. 965.
Повтомляти, -ля́ю, -єш, гл. Утомить (многихъ).
Пролічити, -чу́, -чиш, гл. Просчитать.  
Прудкість, -кости, ж. Быстрота, скорость.
Розгари, гар, ж. мн. Семикъ, праздникъ Тройцы. Ном. № 4 59.
Сором'яжливий, сором'яжний, сором'язли́вий, -а, -е. = соромливий. Сором'язлива вже така. Греб. 393.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УСМІХЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.