Дово́дливо нар. Доказательно, убѣдительно. Та вже так доводливо викладає.
Жі́нка, -ки, ж. 1) Женщина. Жінки довге волосся мають, а розум короткий. І жінка одна була у кровотечі років дванадцять. 2) Жена. Єсть у мене батько і рідная мати, єсть у мене жінки і малії діти. Ум. жі́нонька, жі́ночка. А жіночки лихо дзвонять, матері глузують.
Зрада, -ди, ж. Измѣна, вѣроломство. Чи ти мене вірно любиш, чи на одну зраду? Сестру кликнула (Дідона) на пораду, щоб горе злеє росказать, Енеєву оплакать зраду. Співав він, що любив колись щиро та вірно, а йому зрада сталась несподівано. Ум. зрадка, зрадонька, зрадочка.
Каламутити, -мучу, -тиш, гл.
1) Мутить, возмущать. А що се ти, собачий сину, тут каламутиш берег мій?
2) Смутить, смутьянить, возмущать людей.
Карючити, -чу, -чиш, гл.
1) Клеить столярнымъ клеемъ.
2) Коробить, кривить.
Лихома́нник, -ку, м. Раст. Gentiana cruciata.
Ножиці, -ць, м. мн. Ножницы. Вдарь у стіл — ножиці обізвуться.
Принавіть нар. Даже. Cм. навіть.
Сколіни́читися, -чуся, -чишся, гл. Ослабѣть на ноги.
Тайниковий, -а, -е. Относящійся къ тайнику, спрятанный въ немъ.
