За́стайка, -ки, ж. Жилище пастуха гуцула въ полони́нах. Cм. стайка.
Зи́к, -ку, м. Крикъ. Зареготались нехрещені... Гай обізвався; галас, зик. Зиком-криком босий дід гукає.
Лима́н, -ну, м. 1) Лиманъ, расширенное устье рѣки. Чорна хмара з-за лиману небо, сонце криє. Сине море звірюкою то стогне, то виє. Чорним морем далеко гуляли... На лиман-ріку іспадали, к Дніпру-Славуті низенько уклоняли. 2) Большое и глубоководное озеро, незаросшее камышемъ. 3) Раст. Ranunculus acris.
Лискави́ця, -ці, ж. Зарница.
Невмірака, -ки, ж. Безсмертный; неумирающій. Забули й лицарів тих невмірак, що ворогів козацьких дивували, по дев'ять раз із мертвих уставали.
Повідв'язувати, -зую, -єш, гл. Отвязать (во множествѣ).
Прилепистий, -а, -е. Обтяжной, въ обтяжку, плотно прилегающій къ тѣлу. приле́писта сорочка — рубашка, плотно обхватывающая подъ мышками.
Рілля, -лі, ж. Вспаханное поле, пашня. З доброї ріллі — ори плугом, а хліб буде. Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив.
Розкраяти, -ра́ю, -єш, гл. Разрѣзать. Хліб.... роскраяв. Роскраємо серце на дві половині.
Штиркати, -ка́ю, -єш, гл. = штрикати.
