Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

флудець

Флудець, -дця и флудик, -ка, м. Часть ткацкаго станка, иначе сват, цьвак. МУЕ. ІІІ. 24, 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФЛУДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФЛУДЕЦЬ"
Жу́рка, -ки, ж. Ум. отъ жура.
Кілько Cм. кілька.
Напа́шити, -шу, -шиш, гл. = ii. напасти. Скотина напашена.
Парубча, -чати, с. Не вполнѣ взрослый парень.
Погримати, -маю, -єш, гл. = погрімати.
Позаскалювати, -люю, -єш, гл. Занозить (во множествѣ).
Попіддовбувати, -бую, -єш, гл. То-же, что и піддовбти́, но во множествѣ.
Посміттюха, -хи, ж. 1) Птица: жаворонокъ хохлатый, Alauda cristata L. Сіла собі над водою сива посмітюха. Гол. III. 209. 2) Бранное слово для человѣка: дрянь, негодникъ, негодница. Посміттюха яка небудь командуватиме. Конст. у.
Ростати Cм. роставати.
Стоголосий, -а, -е. О звукѣ: производимый сотнѣй или сотнями голосовъ. Крики, співи.... стоголосе лящання. Мир. ХРВ. 262.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФЛУДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.