Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

флюта

Флюта, -ти, ж. Мокрый снѣгъ. Вх. Зн. 75.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФЛЮТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФЛЮТА"
Випас, -су, м. Пастбище, подножный кормъ. Випаси добрі.
Випорхати, -хаю, -єш, гл. Порошить. Чорна хмара виступає, дрібний дощик викрапає, білий сніжок випорхає, бурлак ніжки піднімає. Мет. 464.
Діравка, -ки, ж. = Друшляк 1. Вх. Уг. 236.
Досипа́ння, -ня, с. Досыпаніе.
Підцюкати, -каю, -єш, гл. Подрубить топоромъ.
Поправуватися, -вуюся, -єшся, гл. Исправляться. Попрямуйтеся ви, вільні доріженьки, поправуйтеся ви, лихі воріженьки. Н. п. (Балт. у.)
Продиво, -ва, с. Большое диво, большое чудо. Левиц. І. 172. На продиво була вродлива. Г. Барв. 217.
П'ятра, -тер, с. мн. = п'ятрини. Вас. 179.
Самотока, -ки, ж. = самотека. Іди ж, каже, оціми пісками глибокими да річками самотоками. Рудч. Ск. І. 136. 2) То-же, что и витушка (Cм.), но нѣсколько сложнѣе устроенная, а именно: положенныхъ накрестъ палокъ — пере́хрестнів (бильця у витушки), здѣсь двѣ пары — внизу и вверху, и каждый верхній конецъ соединенъ съ соотвѣтствущимъ нижнимъ дощечкой съ зазубринами (зазубами) — ка́чкою ( = коник, -качечка у витушки); каждая такая пара соединенныхъ перехрестнів наз. єрмо; є́рма отдѣлены другъ отъ друга распоркой — розгоном; стержень, на кот. надѣты єрма, наз. сво́рень. Шух. І. 150.
Чвиря, -рі, ж. Ненастье. До сього часу, спасибі Богові, у городі сухо, бо не було ще чвирі. О. 1862. X. 117.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФЛЮТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.