Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвірза

Хвірза, -зи, ж. Вьюга. Миргор. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВІРЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВІРЗА"
Бришкання, -ня, с. Заносчивость, чванство.
Вихвалка, -ки, ж. Хвастовство, похвальба. Ти все на вихвалку. КС. 1883. XI. 500. При.... вихвалках.... своєю силою. Мир. ХРВ. 156.
Понапечатувати, -тую, -єш, гл. Напечатать (во множествѣ). По їхньому понапечатувано. О. 1862. IX. 65.
Прошухлювати, -люю, -єш, гл. Промѣнять. Ти десь прошухлюєш коняку оцю. Н. Вол. у.
Прядунка, -ки, ж. = пряха. Лохв. у.
Сліпи, -пів, м. мн. Глаза (пренебрежительно). Уже залив сліпи — напился пьянъ. Черк. у.
Угам, -му, м. = угав. Після смерти встають і ходять на свій двір, угаму не дають живим. ЗОЮР. ІІ. 288.  
Хамкотіти, -кочу, -тиш, гл. = гугнявити. Шейк.
Цареня, -няти, с. Дитя царя. Де царь подівав царенята. Чуб. II. 152.
Шаблюка, -ки, ж. Ув. отъ шабля. Мет. 238. Коли б, Боже, воювати, щоб шаблюки не виймати. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВІРЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.