Завсі́ди нар. Всегда. У скупого завсіди по обіді. Голодному завсіди полудня.
Заса́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. засапатися, -паюся, -єшся, гл. Запихиваться, запыхаться. Втомивсь, засапавсь, спотикався. — Чого ж ти так засапалась? — Я мовчу: не здишусь.
Зраджати, -джаю, -єш и зраджувати, -джую, -єш, сов. в. зра́дити, -джу, -диш, гл. Красні лиця часто зраджають. Часто ходив, вірно любив, з нею женихався, вона ж мене ізрадила, — я й не сподівався. Ой Палію, Палію Семене, пи не зрадиш ти мене?
Мо́тлох, -ху, м. 1) Хламъ, тряпье, обломки, клочки. М'ясо розварилось на мотлох. Побив змія на мотлох. Сніп на мотлох побив. 2) Сбродъ, сволочь. Зоставайся ж із жидами та з мотлохом панським. А то ж добре, що ти там на городі балакаєш із політницями, з усяким мотлохом?
Пасчинка, -ки, ж. Кадочка.
Приставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приставити, -влю, -виш, гл.
1) Приставлять, приставить, поставить. Пристав драбину до стіни. Затопила піч, приставила окропи.
2) Доставлять, доставить. Приставив Остап хліб від свого пана.
3) Приставлять, приставить къ дѣлу. Хто ж нас тепер буде ізражать і порядок давать, і на діло приставлять.
Прихожати, -жа́ю, -єш, прихождати, -ждаю, -єш, гл. = приходити. То козачка-неборачка до його прихожає. То до їх дівка-бранка Маруся, попівна богуславка, прихождає.
П'ятра, -тер, с. мн. = п'ятрини.
Самітник, -ка, м. Одинокій человѣкъ, человѣкъ, живущій уединенно, отшельникомъ. Він у Київі, яко артист, буде самітником. Самітником, та ще й сумним собі живе.
Спадок, -дку, м. Наслѣдство. Не мавши спадку, не матимеш і упадку. Од якоїсь тітки у спадку йому достався. Иногда только во мн. ч.
