Вадитися, -джуся, -дишся, гл. Ссориться. Ой, мужу, та не вадьмося, та ходім до дому та порадьмося.
Гамів, -мови, ж. = гальмо.
Гаць-го-га! меж. Восклицаніе, натравливающее собакъ, то же, что и кусі.
Душогу́б, -ба, м. = душогубець.
За́йво нар. Излишне, напрасно, тщетно. Ні, нічого я не чув на його недоброго, — нічого зайво й кохати.
Зая́ва, -ви, ж. Заявленіе.
Півтораста числ. Полтораста. А й у тому суденці півтораста молодців.
Пообливати, -ва́ю, -єш, гл. Облить (во множествѣ). Пустували біля криниці, та бач як одна одну пообливали.
Стіг, сто́гу, м. Стогъ. Коли сіно в стозі, то забув о бозі. Козакова пшениченька в стозі. Ум. стіжо́к, стіжечок, стоженько.
Хвиґурно нар. Фигурно? Хвиґурно вирізаний хрест. Голова між ніг вплелася, а задня вгору піднялася, — умер фигурно неборак.
