Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвітька

Хвітька, -ки, ж. Мантачка. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВІТЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВІТЬКА"
Виловити Cм. виловлювати.
Вирядити, -ся. Cм. виряжати, -ся.
Гартувати, -ту́ю, -єш, гл. Закалять. Гартувати залізо. Чуб. І. 46. Шабельки гартують. Шевч. 131. Бідуючи, серце собі гартували. О. 1862. ІІІ. 25.
Гидно нар. = гидко. Ой на дворі плютка, тогди нам добре тутка; лиш нам єдно гидно, що сватонька не видно. Гол. IV. 318.
Домишля́тися, -ля́юся, -єшся = домислятися.
Дяконе́нків, -кова, -ве Принадлежащій сыну діакона.
Обляпувати, -пую, -єш, сов. в. обля́пати, -паю, -єш, гл. Забрызгивать, забрызгать крупными большими брызгами.
Покотистий, -а, -е. О дорогѣ: укатанный. Покотиста дорога. Черк. у.
Попасішникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть пчеловодомъ.  
Терментина, -ни, ж. = терментиля. Вх. Пч. II. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВІТЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.