Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвіть!

Хвіть! меж. 1) Подражаніе свисту, фюить! А де гроші? — Хвіть! — свиснув Іван. Грин. II 223. Що ж тут на світі робити? Хвіть-хвіть! Кв. 2) Хвать. Хвіть відра! — і собі побігла по воду. Мир. Пов. І. 124. 3) Выражаетъ быстрое, рѣзкое движеніе, скачекъ, ударъ. Куди вбіжить на годину — хвіть-хвіть, — уже боржій і з хати. Г. Барв. 103. Хвіть, та в бік! насилу я вдержався на ньому, — оттакий то кінь. Новомоск. у. Хвіть другого по пиці. Мир. ХРВ. 260.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВІТЬ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВІТЬ!"
Багнисько, -ка, с. ув. отъ багно.
Гуна́ти, -на́ю, -єш, гл. = Лунати. Харьк.
Заво́рсити, -ршу, -сиш, гл. Нахмурить. заворсений. Нахмуренный. Вх. Зн. 18.
Накру́чувати, -чую, -єш, сов. в. накрути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Накручивать, накрутить, наворачивать, наворотить. Наше діло мірошницьке: накрути та й сядь. Ном. № 3114. 2) Заводить, завести (о пружинахъ, напр., въ часахъ). 3) Нарывать, нарвать (о нарывѣ).
Полегкість, -кости, ж. Облегченіе. ЗОЮР. II. 283. Усе вам роскажу, чи не буде якої полегкости душі. Г. Барв. 379. Хай ми будем, бідні безщасні невольники, у чужій землі хоч мале число полегкости собі мати. АД. І. 91.
Помеженно нар. Смежно. Новомоск. у.
Провулок, -лка и -лку, м. Проулокъ.
Таганувати, -ну́ю, -єш, гл. Остановиться въ степи для приготовленія кушанья. Шейк.
Тройнити, -ни́ть, гл. безл. Троиться, представляться въ трехъ видахъ. Усе мені двойнить, тройнить у очіх. Харьк. г.
Холодок, -дку, м. 1) Прохлада; тѣнь, покрытое тѣнью мѣсто. Рано, за холодку, рушить у дорогу. Стор. Сіла спочити в холодку під вербою. МВ. І. 14. взяти холодо́к говорится о полевыхъ растеніяхъ: разростись настолько, что растеніе въ состояніи дать на нивѣ сплошную тѣнь и задержать влагу. Просо на ниві взяло холодок. Мнж. 167. 2) Какое либо прикрытіе отъ солнца, чтобы получилась тѣнь. Ой я в полі була і діло робила: напинала холодок, щоб не загоріла. Н. п. Въ слѣдующ. примѣрахъ въ смыслѣ: зонтикъ. На повозці сидить паня і держе холодок, щоб сонце не пекло. Лебед. у. Беріть же й холодок з собою від сонця. Лебед. у. 3) Спаржа обыкновенная, Asparagus officinalis L. ЗЮЗО. І. 113. То-же: заячий холодо́к. ЗЮЗО. І. 113. Ум. холодо́чок. В садочку лежать собі у холодочку. Шевч. 430. Холодочком, дружечки, холодочком попід вишневим садочком. Мил. Св. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВІТЬ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.