Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвіть!

Хвіть! меж. 1) Подражаніе свисту, фюить! А де гроші? — Хвіть! — свиснув Іван. Грин. II 223. Що ж тут на світі робити? Хвіть-хвіть! Кв. 2) Хвать. Хвіть відра! — і собі побігла по воду. Мир. Пов. І. 124. 3) Выражаетъ быстрое, рѣзкое движеніе, скачекъ, ударъ. Куди вбіжить на годину — хвіть-хвіть, — уже боржій і з хати. Г. Барв. 103. Хвіть, та в бік! насилу я вдержався на ньому, — оттакий то кінь. Новомоск. у. Хвіть другого по пиці. Мир. ХРВ. 260.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВІТЬ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВІТЬ!"
Ґерґе́тня, -ні, ж. 1) = Ґеґання. 2) = Джерґіт 2. Жидівська ґерґетня. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Еле́гія, -гії, ж. Элегія. Як би ви знали, паничі, де люде плачуть живучи, то ви б елегій не творили. Шевч. ІІ. 152.
Пахольський, -а, -е. Относящійся къ мальчику. К. ЦН. 311.
Перемістити, -щу́, -стиш, гл. Перемѣстить.
Прокисати, -са́ю, -єш, сов. в. проки́с(ну)ти, -ну, -неш, гл. Прокисать, прокиснуть. Нехай кисне, — не прокисне, да нікому їсти. Чуб. V. 133.
Роздзявити, -ся. Cм. роздзявляти, -ся.  
Служитель, -теля, м. Слуга. Служителю мій вірний! АД. II. 11.
Харкотиння, -ня, с. Мокрота, грудная флегма. Драг. 1. Канев. у. Камен. у.
Хвиґу́ра, -ри, ж. 1) Фигура. 2) Крестъ на дорогѣ. Чуб. І. 186. Іде насеред роздорожжя, де три дорогії сходяться і де є три фигури. Драг. 56.
Шишкуватий, -а, -е. Покрытый шишками, наростами. Кора на дереві шишкувата. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВІТЬ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.