Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвіть!

Хвіть! меж. 1) Подражаніе свисту, фюить! А де гроші? — Хвіть! — свиснув Іван. Грин. II 223. Що ж тут на світі робити? Хвіть-хвіть! Кв. 2) Хвать. Хвіть відра! — і собі побігла по воду. Мир. Пов. І. 124. 3) Выражаетъ быстрое, рѣзкое движеніе, скачекъ, ударъ. Куди вбіжить на годину — хвіть-хвіть, — уже боржій і з хати. Г. Барв. 103. Хвіть, та в бік! насилу я вдержався на ньому, — оттакий то кінь. Новомоск. у. Хвіть другого по пиці. Мир. ХРВ. 260.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВІТЬ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВІТЬ!"
Безперестанці, нар. Непрерывно, безпрерывно, постоянно. Панни безперестанку реготались. Левиц. І. 286. Щось вило там безперестанно. Котл. Ен. III. 20. Обоє плакали безперестанно. Кв. Ходив по хаті, безперестану човгаючи. Левиц. Пов. 6. Горять свічі безперестанні. Н. п. Вода лилась безперестань. Ком. II. 75.
Гарник, -ка, м. Работникъ при возахъ. Левч. 135.
Курлюкати, -каю, -єш, гл. Кричать (о журавляхъ). Журавлі десь курлюкають на тирлах. Сим. 204.
Обертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. оберну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Обращаться, обратиться (вокругъ), поворачиваться, повернуться. Обертайся коло мене, як торбинка коло боку. Грин. III. 651. 2) Оборачиваться, обернуться, оглянуться. А ти, Єво, не смутися і до мене обернися. Чуб. І. 147. Обертається й озирається Марина. Левиц. І. 83. Куди іду, обернуся, назад себе оглянуся. Чуб. V. 264. Обернімось трошки на себе та поміркуймо, чи не ми сами винні. О. 1862. III. 32. 3)до кого, чого. Обращаться, обратиться къ кому, чему. На Обрітення обертаються птиці до гнізда, хлібороби до плугів. Ном. № 523. 4)з ким. Только не сов. в. Обращаться съ кѣмъ. Тепер вони будуть знати, як з людьми ся обертати. Грин. III. 641. 5) Возвращаться, возвратиться, успѣть отправиться и возвратиться назадъ. Тебе б по смерть посилати, то б нажився чоловік.... — А мені здається, що госпося наче на крилах обернулась. МВ. (КС. 1902. X. 144). Тричи обернувся з снопами до обід. 6) Находиться гдѣ-либо, проживать. Та Біг знає, де ся моя рибочка оберта'ть. Гол. IV. 494. 7) Обойтись, извернуться. Ще хоч би не тровив торік сіна, — було б чим обернуться. Кобел. у. 8)чим, у що. Обращаться, обратиться, превращаться, превратиться во что. Обернутись зозулею. Мет. 257. Обернися порося на карася. Ном. № 119. В сумне стогнання обертались речі. К. ХП. 52.
Паювання, -ня, с. Дѣлежъ. К. ЦН. 243.
Потирати, -ра́ю, -єш, сов. в. потерти, -тру, -тре́ш, гл. 1) Тереть, потирать, потереть. Ученики його їли колосся, потерши в руках. Єв. Л. VI. 1. Чи не висять рушнички нам потерти ручки? Мет. 190. Не лучче б нам з ляхами... мирно пробувати, аніж пійти лугів потирати, своїм тілом комарів годувати. АД. II. 9. потирати руни об ко́го. Помыкать кѣмъ. Досталося ледачому руки потирати. Чуб. V. 557. Барили воду з нас ледачі дуки і потирали об козацтво руки. К. Бай. 55. 2) Разбить. Буком узяв, потер горці до жука. Гн. І. 53.
Рівновага, -ги, ж. Равновѣсіе. Стояла б шляхта з козаками на бойовому полі в рівновазі. К. ЦН. 287. Він держить вітри у рівновазі. К. Іов. 60.
Розізлити, -злю́, -лиш, гл. Разозлить.
Скінчити, -чу́, -чи́ш, гл. Окончить. Чи вже скінчив твої жорстокі речі? К. Іов. 35.
Трубачів, -чева, -ве Свойственный, принадлежащій трубачу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВІТЬ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.