Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хліб

Хліб, -ба, м. 1) Хлѣбъ: въ полѣ на корню или печеный хлѣбъ. Чуб. VII. 444. Нам Бога не вчить, як хліб родить. Ном. № 35. Хто дав зуби, дасть і хліб до губи. Ном. № 76. Хліба напечено, борщик зварений. Рудч. Ск. II. 33. 2) Вообще заработокъ, средства къ существованію. Чи я пан, чи що, що ще захотів легкого хліба. Рудч. Ск. І. 5. От і поженилисе да й думают, у який хліб кинутись: у столярі пуийти, — хліб треба купувать. — Пуийдемо у хлібороби, каже. Чуб. II. 15. Въ значеніи: недвижимыя владѣнія, жалуемыя на содержаніе кому либо, употребл. во мн. ч.: хліби. Вважаючи на жизнь благочестиву печерських іноків, ми простирали з престолу нашу руку милостиву і їм хліби духовні надавали. К. МБ. ІІ. 123. 3) хліб-сіль. Хлѣбосольство, радушіе, Я по вашій хліба-соли прийшла до вас дітей доглядати, бо здавна знаю вас, а до кого инчого, то б зроду-віку не прийшла. 4)старий. Раст. Sclerotiu clavus. Вх. Пч. II. 36. Ум. хлі́бець, хлібчик, хлібчичок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 401.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛІБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛІБ"
Біленце, -ця, с. Холстъ, полотно. Галиц. Ох я там на річці біленце білила, ох там же я, мати, віночок згубила. Гол. І.
Жи́жка, -ки, ж. 1) Ум. отъ жижа. 2) Подколѣнокъ, поджилка. Як глянув на неї дід, то аж жижки в його затрусились. Стор. I. 101. Аж жижки дріжать. Ном. № 5040. В обох підківки забряжчали, жижки до танців задріжали. Котл. Ен. І. 20. креса́ти в жи́жку. Танцуя, пяткою касаться икры. Ном. № 14133. 3) Раст. Жигавка. ЗЮЗО. І. 140.
Займа́тися и заніма́тися, -ма́юся, -єшся, сов. в. зайня́тися и заня́тися, -йму́ся, -мешся, гл. Загораться, загорѣться, воспламеняться, воспламениться. Дмеш, дмеш, — ніяк не займається. Дров нарубав гнилих, то вони підсохнуть трохи та й займуться. Рудч. Ск. І. 124. Еге, гаси тепер, як занялось! Хата, 138. на зорю́, на світ займа́тися. Свѣтать. Почина на світ займатись. МВ. ІІ. 61. Іще й на зорю не займається — імла. МВ. І. 13. 2) Краснѣть, покраснѣть отъ гнѣва, вспыхивать, вспыхнуть. А він як відкаже добре панові, то той так і займеться. Черк. у. Очі горіли, вся зайнялась і уші почервоніли. Г. Барв. 218. 3) дух заня́вся. Дыханіе захватило. Руки й ноги затрусились, у животі похолонуло, і дух занявсь, а сама ні з місця. Кв. І. 31.
Здя́читися, -чуся, -чишся, гл. Отблагодарить. Вона лиш одповіла: здячить вам ся мати. Федьк. І. 99.
Куричка, -ки, ж. Папироса. Кожен придивлявсь на тютюн, кожен ліпив куричку. Св. Л. 235.
Підвідник, -ка, м. Подводчикъ. Просив поранений хранцуз свого підвідника, щоб віз поволі. Ном. № 12836.
Плутанина, -ни, ж. = плутаниця.
Полазець, -зця, м. = полазник. Желех.
Посамперед нар. Впереди всѣхъ. Із-за гори, з-за крутої горде військо виступає, посамперед Морозенко сивим конем виграває. Н. п.
Ракати, рачу, -чиш, гл. = рахкати. Ґ вечеру рачат жаби. Вх. Уг. 264.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХЛІБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.