Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хліб

Хліб, -ба, м. 1) Хлѣбъ: въ полѣ на корню или печеный хлѣбъ. Чуб. VII. 444. Нам Бога не вчить, як хліб родить. Ном. № 35. Хто дав зуби, дасть і хліб до губи. Ном. № 76. Хліба напечено, борщик зварений. Рудч. Ск. II. 33. 2) Вообще заработокъ, средства къ существованію. Чи я пан, чи що, що ще захотів легкого хліба. Рудч. Ск. І. 5. От і поженилисе да й думают, у який хліб кинутись: у столярі пуийти, — хліб треба купувать. — Пуийдемо у хлібороби, каже. Чуб. II. 15. Въ значеніи: недвижимыя владѣнія, жалуемыя на содержаніе кому либо, употребл. во мн. ч.: хліби. Вважаючи на жизнь благочестиву печерських іноків, ми простирали з престолу нашу руку милостиву і їм хліби духовні надавали. К. МБ. ІІ. 123. 3) хліб-сіль. Хлѣбосольство, радушіе, Я по вашій хліба-соли прийшла до вас дітей доглядати, бо здавна знаю вас, а до кого инчого, то б зроду-віку не прийшла. 4)старий. Раст. Sclerotiu clavus. Вх. Пч. II. 36. Ум. хлі́бець, хлібчик, хлібчичок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 401.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛІБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛІБ"
Викуп, -пу, м. 1) Выкупъ. Зостав його, нехай живе на світі, бо він мені подав за себе викуп. К. Іов. 73. 2) Искупленіе. Од пекла до викупу, до царства небесного душу проважає. Макс.
Гороби́ний, -а, -е. 1) Воробьиный. Повне гніздо горобиних голоцюцьків. МВ. І. 140. 2) Гороби́на ніч. Ночь, въ теченіе которой бываетъ сильная гроза, воробьиная ночь. Маркев. 15. І в горобину ніч прийдуть для такої панночки, як наша. Шевч. 282. 3) Гороби́ний горо́шок. Раст. a) Vicia angustifolia Roth. ЗЮЗО. І. 141. б) Vicia Cracca L. ЗЮЗО. І. 141. в) Lotus corniculatus L. ЗЮЗО. I. 127. Повився горобиний горошок. МВ. І. 140.
Зазолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зазолотить.
Ли́нка, -ки, ж. Веревка; корда, на которой гоняютъ лошадей.
Надкра́ювати, -ра́юю, -єш, сов. в. надкра́яти, -ра́ю, -єш и надкро́ювати, -ро́юю, -юєш, сов. в. надкро́їти, -рою, -їш, гл. Надрѣзывать, надрѣзать, урѣзывать, урѣзать, укорачивать, укоротить. Як би ви мені трошки надкроїли чумарчину оцю, а то дуже довга. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Слюсарь, -ря, м. 1) Слесарь. 2) = мосяжник. Шух. І. 245, 281.
Третний, -а, -е. Относящійся къ трети, разсчитываемый по третямъ. Шейк.
Тяма, -ми, ж. Пониманіе, понятіе, соображеніе, смышленность, умѣніе, смѣтка. Нема тями й воза помазати. Та воно б то й зробили як слід, та чорт-ма тями. Лебед. у. Має тяму до римарства. Борз. у. не при тямі. Не въ своемъ умѣ. Не повно ума, не при тямі. МВ. (О. 1862. І. 103).
Цукор, -кру, м. см. цукар.
Штим, -ма, м. 1) Короткая, мелкая шерсть, остающаяся при чесаньѣ въ видѣ оческовь. Шух. I. 151. Гол. Од. 39. Вас. 203. 2) Переносно: волосы у человѣка. О. 1861. X. Кух. 25. Взяли його за штим та й вивели геть. Черном. Я тобі ввесь штим висмичу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХЛІБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.