Білогрудий, -а, -е. Имѣющій бѣлую грудь, бѣлогрудый. Ум. білогруденький.
Ді́вчи́на, -ни, ж. 1) Дѣвица, дѣвушка, дѣвочка. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Дівчино моя зарученая, чого ж ти така засмученая? Погуляла дівчиною років зо три. 2) Также: Кра́сна ді́вчина. Названіе дѣвушки, стоящей около матері въ игрѣ въ ворона. 3) Ді́вчина з ві́драми. Одно изъ созвѣздій. Ум. Ді́вчинка, дівчи́нонька, дівчи́ненька. Ой у полі криниченька, — орли воду п'ють, а вже ж мою да дівчинку до шлюбу ведуть. Кохав козак дівчиноньку, як батько дитину. мн. ч. не имѣетъ, а въ необходимыхъ случаяхъ употребляется мн. ч. отъ дівча: дівча́та (Cм. Дівча).
До-Шни́ру, до-шни́ря, нар. Совершенно, дочиста. Усе до-шниру забрали у двір. Вона видрала з-за нігтя все до шниру, все йому росказала. Cм. шнир.
Змиг, -гу, м. Мигъ.
Матірча́тий, -а, -е. = матірний.
Мура́вка, -ки, ж. Ум. отъ мурава.
Підстьобнути, -бну, -не́ш, гл. Хлестнуть кнутомъ? Та ба! мари не підстьобне!
Розсохуватий, -а, -е. Раздвоенный вилообразно. Розсохуватий дуб. Розсохувата груша.
Управді нар. = справді.
Шпаківський, -а, -е. Относящійся къ скворцу.
