Бревтій, -тія, м. = бревкало.
Вертання, -ня, с. Возвращеніе. Ой то ж мені не гуляння, — за ворота та й вертання.
Залі́зце, -ця, с. 1) Ум. отъ залізо. 2) залі́зця каркові, лютрові. Cм. лютрові залі́́зця.
Запе́цькати, -каю, -єш, гл. Запачкать.
Лля́тися, ллюся, ллє́шся, гл. Литься. По личеньку сльози ллються.
Нятися, ймуся, ймешся, гл.
1) Браться. Нявся, як на стіну дрався.
2) не йметься віри. Не вѣрится.
3) не йметься мені. Не дается въ руки, не спорится.
Поспіти Cм. поспівати.
Проклін, -льону, м. Проклятіе. Проклін усім, хто пале, коле, ріже. Батькова та матчина молитва із моря виймає, а проклін у калюжі топить.
Розумування, -ня, с. Разсужденіе. Не багато тут буде нашого розумування.
Таки сз.
1) Таки, все таки, при всемъ томъ. Хоть не своє — позичене, а все таки лихо. З Запорожжя понаходило таки чимало січовиків. Не скажу таки тобі.
2) Именно, же. Таки ж той самий осавула, що колись приходив за Василем, раз зайшов до Ганни в хату. Поїхали вони, моя прабаба, а її вже прапрабаба, із своїм таки чоловіком на ярмарок.