Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хнюруватий

Хнюруватий, -а, -е. Угрюмый, ворчливый. Вх. Зн. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХНЮРУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХНЮРУВАТИЙ"
Бахур, -ра
Запи́рхатися, -хаюся, -єшся, гл. Запыхаться.
Зніжити Cм. зніжувати.
Кінцевий, -а, -е. Конечный; послѣдній въ концѣ. На кінцевій тальбі кладе керманич... лише одну керму. Шух. I. 182.
Котара, -ри, ж. Юрта, шалашъ. І вибрав за царя раба свого Давида, з кошари його взяв од батьковських овечок. К. Псал. 183.
Осмалювати, -люю, -єш, сов. в. осмалити, -лю́, -лиш, гл. = обсмалювати, обсмалити. Заходились коло того кабана, осмалили його. Рудч. Ск. І. 157.
Поваження, -ня, с. Уваженіе. Придбала тобі і чести, і радости, і поваження. Кв.
Полинівка, -ки, ж. Полынная водка. Богодух. у.
Самотіти, -тію, -єш, гл. Жить уединенно. А я самотію у Новогрудку.
Увігнатися, уженуся, -нешся, гл. = угнатися. Москалі в коршму увігнались. Рудан. І. 87.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХНЮРУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.