Винувати, -ную, -єш, гл. Обвинять, винить. Бо як тії припутні полетять, тебе будуть, орлику, винувать. Нікого не винуйте, я нікого не виную, одного Петра, він зробив мені цю шкоду.
Латати, -та́ю, -єш, гл.
1) Чинить, ставить заплаты, починять. Так розбагатіла: пот деру та спину латаю. Церкву обдирає, а коршму латає.
2) Прибивать лати на кровлю.
8) Бить. Ой, жінко, як начну Сергієм латати, то вся шкура на тобі буде тріщати!
Приплужитися, -жуся, -жишся, гл. = приплуганитися.
Промінистий, -а, -е. Лучистый; лучезарный.
Рахуватися, -ху́юся, -єшся, гл.
1) Считаться. Махання забиття не рахується. Любімося як брати, рахуймося як жиди.
2) Собираться, намѣряться. Ми рахувалися вже їхати, як вони прийшли до нас.
Розмагати, -га́ю, -єш, гл. Разслаблять, томить. Сон головку розмагає.
Рочистий, -а, -е. Годовой, бывающій разъ въ году. Ішлося вже до Різдва. Рочисте свято клопотало кожну семю.
Стріхавий, -а, -е. Взъерошенный, шершавый.
Таланливо нар. Счастливо.
Черкатися, -каюся, -єшся, гл. Дотрогиваться, касаться. Вже туж-туж хліба стає, вже так, що по засіках міркою і дно черкається. Її плече черкалося з його плечем.