Вистаратися, -раюся, -єшся, гл.
1) Достать что-нибудь для себя, добиться чего выхлопотать, исходатайствовать. Ви, паничу, лучче вистарайтесь на священника.
2) — перед ким, проти кого. Услужить, прислужиться кому. От тобі чорт і вистаравсь перед чортами: він думав, шо коли робитиме великі капості людям, то його й чорти похвалять, а вони бач! Дбаємо про те, щоб і проти Бога і проти людей вистаратись гаразд.
Восьмуха, -хи, ж. Осьмушка, осьмая часть чего-либо (земельн. участка, кварты и пр.).
Долу́щити, -ся. Cм. долущувати, -ся.
Же́рдка чаще же́ртка, -ки,, ж. 1) Вѣшалка для платья въ сельскихъ хатахъ: жердь, за оба конца веревками подвѣшенная къ потолку вдоль задней стѣны надъ полом (нарами для спанья). Жердка бываетъ и въ коморі. Я музикантів для простору на піл під жертку помістив. Стала доставати собі в коморі з жертки що мали кращого про велике свято. 2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. 3) Въ ралѣ: жердь, къ переднему концу которой прикрѣплено ярмо, а къ заднему (съ разсохой) — колода съ зубьями. Ум. же́рдочка.
Же́ртка, -ки, ж. см. жердка.
Ля́мчитися, -чуся, -чишся, гл. Сбиваться въ колтунъ.
Передрочитися, -чу́ся, -чишся, гл.
1) О скотѣ: перестать бѣгать метаться отъ укусовъ оводовъ.
2) Перестать капризничать, бѣситься.
Пожежа, -жі, ж. Пожаръ. Як пчоли сняться, то буде пожежа. Уже хати братів хуторянців в пожежі палали.
Попопросити, -шу, -сиш, гл. Напроситься, просить много. Так вона мені попокланялась, попопросила мене.
Складно нар.
1) Сложно.
2) Складно, стройно.
