Водомий, -мия, м. Рытвины, промоина.
Завинова́титися, -чуся, -тишся, гл. Задолжаться, войти въ долги. Завиноватився я людям багато.
Заха́катися, -каюся, -єшся, гл. Запыхаться.
Капелька, -ки, ж.
1) Уменьш. отъ капля. Ні кришечки, ні капельки. Бігла через гребельку, та вхватила водички капельку, — тілько й пила. Капельку там було сиру.
2) мн. капельки. Въ раскрашиваньѣ глиняной посуды: рисунокъ, состоящій изъ точекъ, расположенныхъ группами по нѣсколько вмѣстѣ.
Курделиця, -ці и курде́ля, -лі, ж. Сильно идущій снѣгъ.
Лугарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Быть лугарем. Чи він в лузі лугарює, чи він чумакує?
Пожива, -ви, ж.
1) Пища. Хиба се ти даєш поживу леву і левенят годуєш у пустині?
2) Пожива. Літ з десять був у нас суддею Глива... Да, знаєш, захотів на лакомий кусок, в Полтаву перейшов: там, кажуть, є пожива.
Приглядатися, -даюся, -єшся, сов. в. пригля́нутися, -нуся, -нешся, гл. Присматриваться, присмотрѣться. Ти сядеш на лаві, а я на ослоні, будем приглядаться, в кого чорні брови. Ходить такий, що аж жовтий та білий. Як приглянешся, то аж світиться.
Проривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. прорвати, -рву, -рве́ш, гл.
1) Прорывать, прорвать. Нащо ж ти, доню, стелю проривала? Водиця гребельку прорвала. Болячка набрякла, та й прорвала і потік бруд.
2) Вырывать, вырвать часть растеній, чтобы остальнымъ было больше простора, или чтобы очистить среди растеній проходъ. Пшеницю поле, кукіль прориває. Черчику, васильчику, посію тебе в городчику, буду тебе шанувати, тречі на день поливати, а що — суботи проривати. Та коли тебе в гості дожидать?... Що к Різдву снігами позаміта, а к Великодню водою позалива, а к святій неділонці травою позароста. Я й сніжок прогорну, я й водицю проллю, я й травицю прорву.
Судовик, -ка, м. Чиновникъ въ судѣ. Судовики благають Бога.
