Вапнувати, -ную, -єш, гл. Штукатурить, бѣлить известью.
Епнтафія, -фії, ж. Эпитафія. Шрам, розглядуючи ту горорізьбу да читаючи епитафії, засмутився душею.
За́здритися, -рюся, -ришся, гл. — на що. Завидовать, зариться на что. На велику худобу, батьківщину її заздрились. В нас той невеличкий шматок, скілько то очей заздриться на його.
Запропада́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. запропа́стися, -паду́ся, -де́шся, гл. Пропадать, пропасть.
Капель, -пля, м. Одинъ изъ двухъ длинныхъ наушниковъ у капелюхи. Находясь безъ употребленія, каплі отворочены вверхъ шапки и концы ихъ связаны; во время употребленія они опускаются внизъ и завязываются подъ подбородкомъ.
Народи́ти, -ся. Cм. народжувати, -ся.
Подокручувати, -чую, -єш, гл. Докрутить (во множествѣ).
Росиян, -на, м. Россіянинъ, русскій.
Сінешний, -а, -е. Относящійся къ сѣнямъ. Сінешні двері, поріг. Сінешна стіна.
Хода, -ди, ж.
1) Шагъ, ходъ. Як іти доброю ходою, то воно й недалеко здається. Ішов він.... тихою ходою. Ідуть собі за ним тихенькою ходою. їхати ходою. Ѣхать шагомъ. Замовк, зажурився, поїхав ходою.
2) Походка, поступь. Старости гукнули: «а подай нам, дівонько, води, побачимо твоєї ходи». Гарна у коня хода.
