Застроми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Воткнуть, вонзить. Застромили ножа у стіл. Змій перекинувся голкою. Вона взяла, застромила його в стіну. Та виломлю калинову вітку, та застромлю за білу намітку.
Звіркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть звѣремъ. Кротом же лазе португалець, звіркує шведин вовком там.
Зго́дити́ся Cм. згоджатися.
Ліви́й, -а́, -е́ 1) Лѣвый. Повернувся козак Нечай на лівую руку, не вискочить Нечаїв кінь із лядського трупу. 2) — бік. Въ вышивкѣ: изнанка.
Напропуд нар. Напроломъ, напрямикъ.
Окрадати, -да́ю, -єш, гл. = обкрадати.
Перебігатися 2, -га́юся, -єшся, гл. Бѣгать въ перегонку.
Перекатувати, -ту́ю, -єш, гл. Перемучить (многихъ).
Ручиця, -ці, ж. 1) Ум. отъ рука. Взяла сусіда удовицю за білую ручицю. Зеленою китайкою ручиці покрив. 2) Въ повозкѣ: укрѣпленный въ подушкѣ и стоящій наружу наклонно колышекъ; четыре такихъ колышка (два въ передней подушкѣ и два въ задней) поддерживаютъ съ обѣихъ сторонъ драбини. Ручиця задовбується в насад і на неї накладається палюшник.
Угорі нар. Вверху. Чого хмара не пада додолу, а висить вгорі?
