Еге́ нар. 1) Да. Віддав ти їй? — Еге. Еге, як би то так. 2) Вѣдь. Еге, ти прийдеш до нас сьогодні ввечері? Еге, так? Вѣдь такъ? У вас, здається, ні перед собою, ні за собою? Еге, так? 3) Да, какъ-бы не такъ. «Оце, каже, увесь скот зганяю та поб'ю та їсти буду.» — Та буде з нас і одного, — змій йому каже. — «Еге! ти наїсися, а я ні». «Ходім, Рябко!» — Еге, ходім! Не дуже квапся, сам принеси сюди! 4) Выражаетъ тщетность ожиданія чего либо или удивленіе по поводу обнаружившагося. Еге, побігли вже кози в лози! Еге, ся на обидві кована.
Закли́н, -ну, м. Заклятіе. Гроші ті (скарб) заклинені, бо той, що клав, казав: котра рука поклала, то та най їх озме. Отже той заклин мусить вигоріти.
Каганець, -нця, м. 1) Плошка, ночникъ. Гляне, посвічуючи по глибці каганцем. Дріжить, ізігнувшись над каганцем, лічить гроші. Живе, як каганець без лою. 2) Переносно: искры мелькающія въ глазахъ послѣ удара. Як заїхав по потилиці, так аж каганці в віччу засвітились. 3) Полка ружейная. 4) Изоляторъ на телеграфѣ. 5) Шуточно: рюмка. «Давай по чарці нам скоріш!» Я добрий каганець підправив та сам і випив наперед. 6) Вообще углубленіе или гнѣздо, въ которое вставляется шипъ, пятка столба и пр. Напр., въ глухомъ концѣ воротъ то гнѣздо, въ которомъ вращается нижній конецъ воротнаго столбика; въ дверяхъ въ него входить шипъ дверной пяты; въ снарядѣ для подвѣшиванія котелка надъ огнемъ (Cм. верклюг) въ немъ ходить пятка столба. 7) Въ устроенной для ловли звѣрей ямѣ (Cм. за́падниця) послѣднюю покрываетъ досчатая крышка, вращающаяся на валу, приходящемся посредин крышки; углубленія въ бокахъ ямы, въ которыя вставлены концы этого вала, также называются каганця́ми. 8) Въ ручной мельницѣ въ верхнемъ жерновѣ углубленіе, въ которое входить шесть, двигающій жернова. Cм. жорна. Ум. каганчик. Каганчик стоїть... на віконці.
Мели́кати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ. Яка там тварь меликає?
Повітовий, -а, -е. Уѣздный. Повітовий суд. В одному повітовому місті жив міщанин Лемішка.
Прослідити, -джу́, -ди́ш, гл.
1) Прослѣдить, пойти слѣдомъ. За нею ходив ґречний молодець, слідив — прослідив аж до світлоньки.
2) Сдѣлать, оставить слѣдъ. Коло хати слідочок, — ой хто його прослідив? То хлопчина молоденький до дівчини приходив, черевички приносив.
Сахарь, -рю Сахаръ. Чужа біда за сахарь. Сахарю кус, а соломи віз. Ум. сахарець.
Сміїни, ї́н, ж. мн. Свадебный пиръ на четвертый день свадьбы.
Харцизство, -ва, с. Грабежъ, разбой. Чума, война, харцизство, голод.
Хоругва́, -ви, ж. = корогва.