Зсутеніти, -нію, -єш, гл. Стемнѣть. Вже гарненько зсутеніло.
Кагляний, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ каглі.
Переметати, -мечу, -чеш, гл. Перебросить. А я тую річку човном перемечу.
Плякунча, -чати, с. Ягненокъ, не питающійся молокомъ матери.
Побільший, -а, -е. Большій. Ой проси собі в пана воєводи та побільшої плати.
Поражати, -жа́ю, -єш, сов. в. порадити, -джу, -диш, гл. Совѣтовать, посовѣтовать; помочь. Моя матінко, моя порадонько! та хто ж мене поражатиме, як ви поражали? Єсть у мене отець-мати, та не хочуть поражати. Ой порадь мене, мати, як мені на світі жити, як нелюбому годити. І порадив мене щиро, куди прямувати. А чи ж не можна тому шо порадити, щоб він (упирь) не ходив?
Потонкий, -а, -е. Тонковатый. Це дошки потонкі.
Псалом, -лма, м. Псаломъ. Насміються на псалом той, що виллю сльозами.
Скарб, -бу, м. 1) Сокровище, кладь. Колись наші діди над сією річкою козакували, да в сій річці скарби поховали; як будете скарби находити, будем з вами пополам ділити. 2) Богатства, финансы, средства. На церкви накладали..., которі давнім козацьким скарбом будували. Буду я з тебе великії скарби мати. 3) Казна. Казенное учрежденіе. А то робили ми в Раківці, мур становили у скарбу.
Торочини, -чин, ж. Свадебный обрядъ, состоящій въ томъ, что дѣвушки пришиваютъ торочки́ до рушникі́в.
