Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цнотливо

Цнотливо нар. 1) Добродѣтельно. Бідних заратовувала, цнотливо собі жила. Гн. І. 177. 2) Цѣломудренно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 435.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦНОТЛИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦНОТЛИВО"
Віддяка, -ки, ж. Благодарность; отплата; возмездіе. Ум. віддячка.
Замордува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Замучить на смерть. А титара того... усяк мордували. Оце коноплями обмотають та смолою обмажуть та й запалють. А потім, замордувавши, голову йому одрубали. ЗОЮР. І. 265. Тисячі ще других замордували лютими муками. Стор. МПр. 49. 2) Измучить. Кінь замордований стоїть. Шевч. 32.
Катівський, -а, -е. Палачевъ. Щоб тебе не минули катівські руки. Ном. № 3690.
Кнурячий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный борову. Волосся жорстке, як кнуряча щетина. Стор. МПр. 129.
Курчин, -а, -е. Принадлежащій курицѣ. Курчина сем'я. К. Дз. 138.
Марнотра́вний, -а, -е. Расточительный.
Підцупити, -плю, -пиш, гл. 1) Подтянуть, подтащить. 2) Стибрить, стащить. Нишком підцупить та й нишком збути. О. 1862. І. 29.
Поди́мок, -мку, м. Подниманіе? Вѣяніе? Золотий золотничок, чого ти забився, із міста звалився? чи ти з подимків, чи ти з подівків? Чуб. І. 129.
Пообпиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Опиться (о многихъ).
Словонько, -ка, с. Ум. отъ слово.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦНОТЛИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.