А́хати, -хаю, -єш, сов. в. а́хнути, -ну, -неш, гл. Ахать, ахнуть. Гості ахали, дивувались, хвалили книжки. І багата, і хороша, хто погляне — ахне.
Вартівник, -ка, м. Сторожъ, караульный, часовой, конвойный. Він був.... економом в с. Л. і вечером пішов на тік подивитись, чи є вартівники. То певне добрий пройдисвіт, що аж два вартівники з ним ідуть. Ум. вартівничок, вартівниченько. Суть бо в мене два вартівниченьки, будуть вартувати мої кониченьки. Cм. вартник, вартовий, вартовик, вартовничий.
Ґабе́лок, -лка и ґабе́ль, -ля, м. Кожа молодаго теленка.
Костяниця, -ці, ж. = камениця 2.
Опакостити, -щу, -стиш, гл. Опакостить, обгадить. Як опакостить голову летуча мита, то буде лисина.
Повзун, -на, м.
1) Ползунъ.
2) Въ вѣтряной мельницѣ: брусья, на которыхъ поворачивается мельница.
Поперезивати, -ва́ю, -єш, гл. Перезвать (многихъ).
Хварба, -би, ж.
1) = фарба.
2) Кровь (у раненаго звѣря). Показав хварбу вовк. Волкъ раненъ, видны слѣды крови.
Цвяшкований, -а, -е. = цвяхований.
Шарок, -рка, м. Ум. отъ шар.
