Бізувати, -вую, -єш, гл.
1) Ручаться, утверждать.
2) Быть въ состояніи. Багато їх маєш, мабуть, — та не бізуєш годувати.
3) — дарабою. Управлять плотомъ.
Грахви́н, -на, м. Графинъ.
Дах, -ху, м. Кровля, крыша. Летів птах через Божий дах: «тут моє діло на огні згоріло.» Тріщало, неначе дах зривало з хати. Ум. Дашо́к.
Насмішкуватий, -а, -е. Насмѣшливый.
Охотуха, -хи, ж. Охотница, желающая. А я муха полетуха, шить і прясти охотуха.
Плечевий, -а́, -е́ Плечевой, къ плечу относящійся. рушник плечеви́й. Полотенце, которымъ повязываютъ старостів на сватаньѣ.
Подружжя, -жя, с. 1) Супружество, бракъ. Од сього подружжя народився Єремія. 2) Мужъ, жена; пара (супружеская). Стали сини до розуму дохожати, стали собі молоде подружжя мати. Ми, бачите, шукаємо для нашої дівчини подружжя. Ум. подружжячко. Не травиця ноги спутала, не росиця очі вибила. Спутало мене замужжячко, невірне мов подружжячко. .
Смирнота, -ти, ж. = смирність. Не діймаю віри Антоновій смирності.
Сухоліс, -су, м. Высохшій лѣсъ, высохшая часть лѣса.
Чортик, -ка, м.
1) Ум. отъ чорт. Чортик сів на лаві.
2) Рыба, колюшка, Gasterosteus aculeatus.