Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

череватіти

Череватіти, -тію, -єш, гл. 1) Пріобрѣтать большой животъ, дѣлаться брюхатымъ. 2) Беременѣть, брюхатѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРЕВАТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРЕВАТІТИ"
Вапна, -ни, ж. и вапно, -на, с. Известь. Вас. 169, 157.
Гу́лий IІ, -лого, м. Птица: красношейка. Вх. Пч. II. 12.
Гуса́рь, -ря, м. = Гусар 2. Після сіх другі стругали гусаря. Мкр. Н. 30.
Запі́сяти, -сяю, -єш, гл. Дѣтск. обмочить.
Косий, -а, -е. 1) Косой. Постіл косіш, а я босий. Чуб. 2) О столѣ: треугольный. По під стінами стояло 12 стільців, в кутках, косі столики. Левиц. І. 133. 3) = космина. КС. 1898. VII. 45.
Мня́шкурити Cм. м'яшкурити.
Опранцюватіти, -тію, -єш, гл. 1) Покрыться сифилитическою сыпью. 2) Сильно опротивѣть. Аж опранцюватіє з тобою балакавши. Кролев. у.
Позліплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Слѣпиться, склеиться (во множествѣ). Тісно посажала паляниці, бач, як позліплювались. Богодух. у.
Пококати, -каю, -єш, гл. Постричь, обстричь (овецъ). Мнж. 182.
Турко, -ка, м. Названіе вола съ рогами, расходящимися съ основанія, а со средины загнутыми внутрь такъ, что концы ихъ почти сходятся. КС. 1898. VII. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕРЕВАТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.