Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чинарчина

Чинарчина, -ни, ж. = чинарка. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНАРЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНАРЧИНА"
Квок! I меж. = кво. Ходить квочка коло кілочка та все квок, квок! Загад.
Небувалий, -а, -е. 1) Небывалый. 2) Малоопытный, не знающій людей. Чуб. І. 270. Посилає козака молодого, небувалого. О. 1862. II. 96.
Неповидний, -а, -е. Неказистый. Воно (сіно) даром що неповидне, а їстовне. Черк. у.
Перетрухати, -ха́ю, -єш, сов. в. перетру́хнути, -ну, -неш, гл. О деревѣ: сгнивать, сгнить, истлѣть.
Пообжинати, -на́ю, -єш, гл. То-же, что и обжати, но во множествѣ. Пообжинали ті дерева округи. Зміев. у.
Порозчухувати, -хую, -єш, гл. Расчесать (тѣло во многихъ мѣстахъ).
Розвінчати Cм. розвінчувати.
Розмаїтий, розмаїтний, -а, -е. Разнообразный. Ном. № 11783. Чуб. І. 176. Вуін пише листи розмаїті. Грин. III. 243. Було в барилах ренське розмаїте. Мкр. Н. 31. У справника все розмаїтний народ: у того шапка черкеська, а в того сива, той у окупані, а той у свиті. Лебед. у.
Стукотіння, -ня, с. Стукъ, стучаніе. Лохв. у. Віз покотився, і стукотіння далеко розляглося по степу. Левиц. Пов. 236.
Тирири меж. для выраженія разговора, бесѣды. Кума з кумою тирири, — свині марков порили. Ном. № 12950.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИНАРЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.