Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чир

Чир, -ру, м. 1) Родъ размазни, саламаты изъ кукурузной муки. МУЕ. І. 104. 2) Трупъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИР"
Волота, -ти, ж. = волот.
Гадюк, -ка, м. = гадина. Вх. Зн. 9.
Головуватий, -а, -е. О растеніяхъ: имѣющій головню 1. Головувате просо. Черк. у.
Двірський, -а, -е. 1) Дворовый. Сільська собака най ся між двірськії не мішає. Ном. № 1314. 2) Придворный. І хилилась уся шляхта під панськую руку, оддавала дітей своїх у двірську науку. К. Досв. 171.
Лиску́чий, -а, -е. Блестящій. З дверей виходилось на широкий ґанок з білого мармуру лискучого. Федьк.
Нейминуй нар. Непремѣнно. Це нейминуй до мене. Мнж. 187.
Пахання, -ня, с. Нюханіе. Ум. паханнячко. Барвіночок да для дівочок, рутка да м'ятка для паханнячка. Чуб. III. 483.
Підмаренник, -ка, м. Раст. Galium rubioides L. ЗЮЗО. І. 123.
Попінити, -ню, -ниш, гл. Запачкать пѣной (о бѣшеной собакѣ).
Хвинтити, -чу, -ти́ш, гл. Важничать. Дивись ти, як хвинтить зачав! неначе й справді пишна птиця. Гліб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.