Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чир

Чир, -ру, м. 1) Родъ размазни, саламаты изъ кукурузной муки. МУЕ. І. 104. 2) Трупъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИР"
Бараня, -няти, с. = баранча. Шейк. Ум. баранятко, бараняточко.
Відничок, -чка, м. Ум. отъ відник.
Вояченько, -ка, м. Ум. отъ вояк.
Завихри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Поднять шумъ. Поки нема його, то й тихо, а як прийшов, так і завихрив. Н. Вол. у.
Задрі́пувати, -пую, -єш, сов. в. задрі́пати, -паю, -єш, гл. Забрызгивать, забрызгать грязью нижнюю часть платья. Де це ти так задріпала спідницю? Харьк.
Овечина, -ни, ж. Овечье мясо. Вони не їдять курятини, гусятини, овечини, кабанятини, — нічого того не їдять. Новомоск. у.
Призволити, -ся. Cм. призволяти, -ся.
Стрих, -ха, м. = стрихіль. Желех.
Таліянка, тальянка, -ки, ж. Итальянка.
Усунути, -ся. Cм. усувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.