Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чиренка

Чиренка, -ки, ж. = чиранка. Вх. Пч. II. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИРЕНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИРЕНКА"
Веретяний, -а, -е. Дерюжный; подобный дерюгѣ. У своїй веретяній свитині. Г. Барв. 22.
Ди́мна, -ни, ж. Родъ небольшихъ круглыхъ сливъ. Вх. Лем. 410.
Корівне, -ного, с. Молочные продукты. Вареників!.. Моя дитино, нема корівного, нема сирку! Г. Барв. 501.
Осяти, -ся́ю, -єш, гл. Осіять. Тут разом як осяє їх блискавка, як хрясне грім, мов небо на них упало. Кв.
Перебунтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Прекратить бунтъ.
Помахувати, -хую, -єш, сов. в. помаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Помахивать, помахать. Хусточкою помахує. Кв. Повішу ще тиї рукава, — хай вітер помахає. Чуб. V. 606.
Поперемірювати, -рюю, -єш, гл. Перемѣрять (во множествѣ).
Потелепати, -паю, -єш, гл. Потрясти. Як потелепав і всьо завалив. Гн. І. 36. Сливку потрис, потелепав, та й не впала не їдна. Гн. І. 208.
Приїзджий, -а, -е. Пріѣзжій. Ном. № 2528.
Убожство, -ва, с. Убожество. Той же зоставсь ув убозстві, а йому фортуна на войні послужила. К. ЧР. 199.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИРЕНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.